Бухарест не хоче, щоб прокурором ЄС стала колишня керівниця боротьби з корупцією в Румунії

Міністр юстиції Румунії заявляє, що зробить усе можливе, аби заблокувати призначення знаменитої колишньої голови румунського антикорупційного агентства на посаду голови Прокуратури Європейського союзу.

У ЄС 4 лютого назвали трьох кандидатів на цю посаду, і Лаура Кодруца Кевеші названа найбільш бажаним кандидатом. (Її прізвище іноді помилково передають як «Ковеші».) За нею йдуть Жан-Франсуа Бонер із Франції й Андрес Ріттер від Німеччини.

Але, як заявляє голова Мін’юсту Румунії Тудорел Тоадер, у ЄС «не знають про зловживання» Лаури Кевеші, які, як кажуть у Бухаресті, вона вчиняла, коли очолювала Національне антикорупційне управління Румунії.

«Я напишу всім європейським міністрам юстиції, щоб поінформувати їх про те, чому її усунули з посади», – заявив румунським засобам інформації Тудорел Тоадер, який у перебігу головування Румунії в органах Євросоюзу в цьому півріччі очолює Раду міністрів юстиції і внутрішніх справ ЄС.

Лауру Кевеші під час її керівництва румунським антикорупційним агентством високо цінували за її сміливі зусилля в боротьбі з корупцією в Румунії, що є серед країн ЄС однією з найбільш корумпованих.

Тоадер, представник лівоцентристської коаліції, що прийшла до влади і створила уряд у січні 2017 року, наказав звільнити Кевеші з її посади в липні 2018-го, звинувативши її в перевищенні повноважень. Президент Румунії Клаус Йоханніс, колишній лідер правоцентристської опозиції до цього уряду, відмовився схвалити це звільнення. Врешті у справу втрутився Конституційний суд Румунії, який визнав звільнення Кевеші законним.

Владна партія лівих потерпіла від антикорупційних дій

Плани нинішнього уряду якнайшвидше ліквідувати частину заходів, запроваджених для боротьби з корупцією, і виправдати частину засуджених за неї багато хто сприйняв як намагання відбілити голову владної Соціал-демократичної партії Румунії (реформованої комуністичної), який нині головує в нижній палаті парламенту. Лівіу Драґня отримав умовний вирок – суд визнав його винним у зловживанні владою, що не дало йому змоги обійняти посаду прем’єр-міністра Румунії. Тим часом проти нього триває ще одна справа, що стосується звинувачень у корупції.

Такий масштабний наступ уряду на чолі з соціал-демократами на судову гілку влади загалом і на Лауру Кевеші зокрема призвів до масових вуличних протестів у Бухаресті протягом 2017–2018 років. Наймасовіший із них, приблизно стотисячний, 10 серпня 2018-го жорстоко придушили спецзагони поліції.

Лаура Кевеші у грудні 2018 року подала скаргу до Європейського суду з прав людини, заявивши, що її звільнення було незаконне.

За її керівництва Національним антикорупційним управлінням Румунії показники засуджень за корупцію різко зросли. Вона переслідувала всіх корупціонерів, незалежно від рангів – високопосадовців уряду, членів парламенту тощо.

Прокуратуру Європейського союзу формально створили 2017 року 22 з 28 країн-членів ЄС, включно з Румунією. Вона має реально запрацювати до кінця 2020 року і займатися справами про фінансові шахрайства з коштами бюджету ЄС та іншими фінансовими інтересами Євросоюзу.

Остаточне рішення щодо призначення керівника цього органу ухвалить більшість країн-членів ЄС наприкінці лютого. Це рішення не зможе заветувати жодна окрема країна. Потім його ще має схвалити Європейський парламент.

Над матеріалом працювали Eugen Tomiuc і Сергій Драчук

Джерело

Related